статут громади

Проект Статуту

Гніздичівської об’єднаної територіальної громади

Гніздичівська селищна рада, діючи від імені всіх мешканців Гніздичівської  об’єднаної територіальної громади, з метою

створення правових основ громадської єдності та ефективного управління територіальною громадою,

збереження для майбутніх поколінь історичних, культурних та природних надбань,

забезпечення достойного рівня комунальних, соціальних, гуманітарних та інших послуг в межах території громади,

збереження та посилення місцевого патріотизму,

пам’ятаючи про свою відповідальність перед Богом та громадою,

керуючись Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про добровільне об’єднання територіальних громад» приймає цей Статут, як основний правовий акт територіальної громади.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Загальна характеристика територіальної громади.

1.                  Гніздичівська об’єднана територіальна громада утворена в результаті добровільного об’єднання територіальних громад населених пунктів: смт. Гніздичів,              с. Лівчиці, с. Руда, с. Покрівці, с. Ганівці  Жидачівського району Львівської області (надалі - територіальна громада).

Стаття 2 . Географічне розміщення

1.                  Гніздичівська об’єднана територіальна громада розташована на відстані близько 60 км від м. Львів в південному напрямку.

2.                  Загальна площа земель територіальної громади становить 57,6  квадратних кілометрів. Чисельність населення на 01 січня 2016 р. - 6862 чол.

3.                  Адміністративним центром територіальної громади є селище міського типу Гніздичів.

4.                  Відстань від адміністративного центру громади до поселень, які входять до її складу дорогами з твердим покриттям: с.  Лівчиці – 3 км; с. Руда – 1,5 км;   с. Покрівці –         4 км; с.  Ганівці – 4,5 км; Королівка -

5.   Короткий опис населених пунктів та карта з визначенням межі територіальної додаються до цього Статуту.

Стаття 3 . Створення територіальної громади.

1.                  09 серпня 2015 р. Гніздичівською селищною радою, Лівчицькою та Рудянською сільськими радами були прийняті рішення про добровільне об’єднання територіальних громад за підсумками попереднього обговорення питання щодо об’єднання на зборах меканців громад.

2.                  07 липня 2015 р. Львівська обласна рада схвалила проект Перспективного плану формування спроможних територіальних громад Львівщини, в склад яких була включена  Гніздичівська громада.  

3.                  11 листопада 2015 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1158-р затверджено Перспективний план формування територій громад Львівської області.

Стаття 4 . Принципи здійснення місцевого самоврядування у громаді

1. Місцеве самоврядування на території громади базується на принципах, передбачених Конституцією України, Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

2. У своїй діяльності Гніздичівська селищна рада, Гніздичівський селищний[1] голова, депутати ради, інші органи та посадові особи, що формуються чи призначаються радою дотримуються додатково таких принципів:

1) максимальної ефективності - рішення, що готуються чи ухвалюються мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень;

2) сталості - використання ресурсів територіальної громади не може шкодити наступним поколінням;

3) екологічності - при прийнятті рішення має забезпечуватись його мінімальний негативний вплив на наколишнє природне середовище;

4) системності - кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі та часі;

5) відкритості - рішення готуються та розглядаються відкрито, не може бути жодного рішення закритого від громадськості;

6) громадської участі - підготовка проектів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади мають відбуватись за умов широкого громадського обговорення та врахування інтересів громади;

7) єдності – всі рішення, що приймаються  мають забезпечувати єдність територіальної громади, позитивно  впливати на розвиток усіх поселень, що входять до складу громади з метою вирівнювання якості життя та можливостей для усіх жителів громади. .

3. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи несуть відповідальність перед територіальною громадою за порушення, викладених у частині 2 цієї статті принципів.

Стаття 5 . Система місцевого самоврядування у громаді

1. Систему місцевого самоврядування у громаді складають органи та посадові особи, що обираються, створюються або призначаються відповідно до закону та цього статуту.

2. Носієм права місцевого самоврядування є Гніздичівська об’єднана територіальна  громада, яка включає усіх жителів поселень, що входять до складу громади.

3. До системи органів місцевого самоврядування у громаді належать:

1) Гніздичівська  селищна рада;

2) Гніздичівський селищний голова;

3) виконавчий комітет Гніздичівської селищної ради;

4) старости сіл, що входять в територіальну громаду;

5) органи самоорганізації населення.

4. Повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються законом.

5. Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, цим статутом і рішеннями селищної ради, прийнятими відповідно до власної компетенції.

Стаття 6. Співробітництво територіальних громад, об’єднання та асоціації

1. Гніздичівська селищна Рада (далі - Рада) за власною ініціативою, або за ініціативою громади, в порядку визначеному законом та цим Статутом може об’єднувати зусилля з органами місцевого самоврядування сусідніх територіальних громад для вирішення спільних завдань в рамках співробітництва територіальних громад.

2. Рада, на підставі закону, за результатами та на основі публічного обговорення, в інтересах розвитку територіальної громади може приймати рішення про об’єднання з суміжними територіальними громадами в єдину об’єднану громаду.

3.  Рада, селищний голова, у порядку встановленому законом, можуть вступати в договірні відносини з органами місцевого самоврядування територіальних громад України, громад (муніципалітетів) інших країн або їх асоціаціями, входити до всеукраїнських, регіональних асоціацій органів місцевого самоврядування, міжнародних асоціацій .

Стаття 7 . Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади з громадськими організаціями, політичними партіями, іншими об’єднаннями

1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування взаємодіють з політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, іншими легалізованими відповідно до чинного законодавства України об’єднаннями на засадах рівності, безсторонності, виключно в інтересах територіальної громади.

2. Надання переваг, чи встановлення обмежень для діяльності політичних партій, громадських організацій та інших об’єднань громадян в межах території юрисдикції  ради не допускається.

Стаття 8. Добросусідство

1. Територіальна громада у стосунках із суміжними територіальними громадами дотримується принципів добросусідства та партнерства.

2. Органи місцевого самоврядування територіальної громади дбають про збереження довкілля на зовнішніх межах територіальної громади та здійснюють необхідні дії для узгодження із суміжними громадами рішень щодо використання земель у примежовій зоні.

3. Рада громади за необхідності може ініціювати утворення координуючого органу з питань добросусідства разом із радами суміжних громад.

РОЗДІЛ 2.  ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЧЛЕНІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 9 . Компетенція територіальної громади

1. Територіальна громада правомочна безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування розглядати і вирішувати питання, віднесені до її відома Конституцією та законами України.

Стаття 10  . Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування

1. Право на участь у здійсненні місцевого самоврядування в повному обсязі здійснюють члени територіальної громади - громадяни України, які досягли 18-річного віку та є дієздатними і які зареєстровані у поселеннях, що входять до складу громади.

2. Члени територіальної громади мають право обирати та бути обраними або призначеними на посади в органи місцевого самоврядування, брати участь у місцевих референдумах, опитуваннях, зборах громадян за місцем проживання, реалізовувати права на участь в управлінні громадою, користуватися іншими правами на участь у здійсненні місцевого самоврядування передбаченими Конституцією України, законами України і цим Статутом.

3. Органи місцевого самоврядування докладають зусиль до підтримки ініціатив молоді щодо розвитку громади, їх участі в діяльності органів місцевого самоврядування, охоронні довкілля, тощо.

Стаття 11. Права членів територіальної громади

1. Члени територіальної громади, в порядку, передбаченому Статутом та чинним законодавством України мають право:

1) на безпечне та комфортне для проживання середовище;

2) на отримання якісних публічних та соціальних послуг, що надаються органами місцевого самоврядування та бюджетними установами на території громади, відповідно до тих ресурсів, якими володіють ці органи та установи;

3) бути присутніми на засіданнях селищної ради;

4) контролювати діяльність селищної ради та її посадових осіб у формах встановлених чинним законодавством та цим Статутом;

5) одержувати повну та достовірну інформацію про діяльність селищної ради,  її посадових осіб, знайомитися у встановленому порядку з документами й іншими матеріалами селищної ради;

6) одержувати копії правових актів селищної ради, виконкому та селищного голови;

7) направляти індивідуальні та колективні звернення (скарги, заяви, пропозиції) органам і посадовим особам селищної ради, одержувати на них відповіді у встановлені законом терміни;

8) на персональний прийом посадовими особами селищної ради та її виконавчих органів;

9) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання, реалізовувати права на громадські слухання, місцеві ініціативи та інші форми місцевої демократії, визначені цим Статутом;

10) ініціювати проведення громадських робіт з упорядкування території громади;

11) вносити пропозиції, щодо визначення територій, об’єктів, яким варто надати статус пам’яток місцевого значення;

12) реалізовувати інші права, відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.

2. Здійснення прав члена територіальної громади не повинно реалізовуватись у спосіб, що порушує права та свободи інших осіб та територіальної громади в цілому.

3. Забороняються будь-які обмеження прав членів територіальної громади в залежності від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, терміну проживання у громаді, за мовними й іншими ознаками.

Стаття 12 . Обов’язки членів територіальної громади

 1. Члени територіальної громади зобов’язані:

1) не шкодити довкіллю та утримуватись від дій, що погіршують навколишнє природне середовище, оберігати водні та земельні ресурси,  зелені насадження від забруднень та знищення;

2) дотримуватись принципу добросусідства, намагатись будувати відносини з іншими членами громади на основі поваги їхніх прав та узгодження власних інтересів з інтересами інших членів громади та громади в цілому;

3) своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі, оплачувати комунальні послуги, роботи і товари, надані відповідно до рішень селищної ради та договорів з постачальниками послуг, робіт, товарів;

4) виконувати рішення селищної ради, ухвалені відповідно до повноважень та процедур, визначених законодавством та цим Статутом;

5) оберігати історичні, культурні, природні пам’ятки територіальної громади, дотримуватись правил користування такими пам’ятками, встановленими органами місцевого самоврядування громади;

6) дбати про збереження традицій територіальної громади;

7) дотримуватись правил забудови територій, санітарних, протипожежних та  інших норм і правил;

8) виховувати своїх дітей на засадах патріотизму, любові до малої батьківщини, збереження та примноження місцевих  традицій, дотримання здорового способу життя.

2. Перелік обов’язків, передбачений даною статтею не є вичерпним.

3. Не виконання обов’язків, визначених цією статтею є підставою для громадського осуду та/або застосування адміністративних чи інших стягнень на підставах та в порядку, визначеному законодавством України.

Стаття 13 . Єдність прав і обов’язків

1. Права і обов’язки членів територіальної громади взаємопов’язані. Наявність прав породжує необхідність виконання обов’язків.

2. Територіальна громада безпосередньо та через створенні нею органи створює умови необхідні для вільного розвитку особистості кожного члена територіальної громади.

3. Територіальна громада  заохочує своїх членів до активної участі в управлінні громадою та у її розвитку. 

.

РОЗДІЛ 3. ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ

Стаття 14. Форми здійснення місцевого самоврядування

1. Територіальна громада реалізує право місцевого самоврядування шляхом  виборів органів місцевого самоврядування, які відповідальні та підзвітні громаді, місцевого референдуму, консультативного опитування, участі членів громади у підготовці та прийнятті рішень органами місцевого самоврядування та самоорганізації населення відповідно до законодавства та цього Статуту.

2. Формами участі членів громади у вирішенні питань місцевого значення, у підготовці та прийнятті рішень органами місцевого самоврядування та самоорганізації населення є:

1) збори громадян за місцем проживання;

2) громадські слухання;

3) громадські ініціативи;

4) електронна петиція;

5) органи самоорганізації населення.

Глава 3.1. Загальні збори громадян за місцем проживання

Стаття 15 . Загальні збори

1. Загальні збори громадян за місцем проживання (далі - Збори) є формою безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, одним із способів реалізації ними своїх прав на участь у місцевому самоврядуванні у громаді.

2. Збори проводяться на засадах добровільності, гласності, вільного та неупередженого обговорення питань місцевого значення, гарантій прав місцевого самоврядування та законності.

3. Рішення Зборів підлягають розгляду для врахування у своїй діяльності селищною радою, її виконавчим комітетом та органами самоорганізації населення відповідно до компетенції.

4. Питання ініціювання, підготовки, проведення Зборів та реалізації ухвалених ними рішень регулюються чинним законодавством України та цим Статутом.

Стаття 16. Види зборів громадян за місцем проживання

1. Збори проводяться за місцем проживання громадян.

2. На території ради можуть проводиться такі види зборів із такими нормами представництва:

2.1. Збори усієї територіальної громади - з нормою представництва не менше одного представника від багатоквартирного будинку та не менше одного представника - від десяти будинків індивідуальної забудови;

2.2. Збори селища Гніздичів  - з нормою представництва не менше одного представника від багатоквартирного будинку та не менше одного представника - від восьми будинків індивідуальної забудови;

2.3. Збори села, що входить до територіальної громади - з нормою представництва не менше одного представника від п’яти будинків індивідуальної забудови;

2.4. Збори житлового масиву, вулиці/вулиць, частини вулиці/вулиць - з нормою представництва не менше трьох представників від багатоквартирного будинку та не менш одного - від трьох будинків індивідуальної забудови;

2.5. Збори будинку/будинків багатоповерхової забудови: не менше одного представника з кожної квартири багатоквартирного будинку/будинків.

Стаття 17. Участь у зборах

  1. Участь у роботі Зборів з правом голосу у порядку, визначеному цим Статутом, можуть брати члени територіальної громади, які досягли вісімнадцятирічного віку, є дієздатними та на законних підставах тимчасово або постійно проживають в одному з населених пунктів територіальної громади.

2. Участь уповноваженого представника селищної ради або виконавчого комітету у роботі Зборів є обов’язковою, однак Збори проводяться незалежно від його присутності, за умови належного повідомлення селищної ради про дату, час та питання, що пропонуються для розгляду на зборах у порядку визначеному цим Статутом.

3. Члени територіальної громади віком від 14 до 18 років можуть брати участь у зборах з правом висловлення власної думки з питань винесених для розгляду на зборах,  однак їхня участь не впливає на кворум зборів, а голос не враховується при голосуванні.

Стаття 18. Суб’єкти  ініціювання Зборів

1. Суб’єктами ініціювання Зборів (далі – Ініціатор) у порядку, визначеному цим Статутом можуть бути:

1.1. Ініціативна група у складі:

-  не менше десяти членів територіальної громади, які відповідають вимогам, визначеним ч.1. статті 17 цього Статуту, для ініціюваня зборів передбачених п.п. 2.1-2.3 ч. 2 ст. 16 Статуту;

- не менше п’яти членів територіальної громади, які відповідають вимогам, визначеним ч.1. статті 17 цього Статуту, для ініціювання зборів передбачених п.п. 2.4, 2.5 ч. 2 ст. 16 Статуту;

1.2. місцевий осередок політичної партії чи громадська організація, легалізовані на території ради відповідно до законодавства;

1.3. органи самоорганізації населення – для ініціювання зборів у межах території своєї діяльності;

1.4. група депутатів селищної ради у складі не менше п’яти депутатів ради - для ініціювання зборів територіальної громади;  не менше трьох депутатів - для ініціювання зборів населених пунктів, що входять до складу громади; не менше двох депутатів - для ініціювання зборів передбачених п.п. 2.4, 2.5 ч. 2 ст. 16 Статуту;

1.5. селищна рада;

1.6. виконавчий комітет ради;

1.7. селищний голова.

Стаття 19. Ініціювання Зборів

1. Збори  Ініціатором яких є селищний голова оформляються шляхом видачі розпорядження голови. Збори Ініціатором яких є  селищна рада, виконавчий комітет оформляються  шляхом ухвалення відповідного рішення.

2. Ініціатори, визначені у п.п. 1.1-1.4 частини 1 статті 31 не пізніш як за 10 календарних днів до пропонованої дати проведення Зборів подають до ради письмове повідомлення про ініціативу скликання Зборів (далі - повідомлення). Повідомлення до ради надається з метою попереднього  визначення  відповідальними посадовими особами ради  можливості вирішення чи врегулювання питань, що пропонуються для розгляду на зборах без скликання зборів. Повідомлення подається у формі:

2.1. заяви, підписаної всіма членами Ініціативної групи (із зазначенням прізвища, імені та по батькові, домашньої адреси),  якщо Ініціаторами є члени територіальної громади чи окремих її частин;

2.2. заяви керівника громадської організації чи осередку політичної партії з доданим рішенням їх керівних органів, ухваленим відповідно до компетенції, якщо Ініціатором є громадська організація чи осередок політичної партії;

2.3.  заяви керівника органу самоорганізації населення з доданим витягом з протоколу засідання цього органу, якщо Ініціатором є орган самоорганізації населення;

2.4. заяви, підписаної всіма членами групи депутатів, якщо Ініціатором є група депутатів ради.

3. У повідомленні зазначаються:

3.1. вид Зборів відповідно до статті 16 цього Статуту;

3.2. порядок денний Зборів;

3.3. пропозиції щодо часу та місця проведення Зборів;

3.4. особа чи особи, уповноважені представляти Ініціатора, їхні контактні номери телефонів чи адреса електронної пошти.

4. Неподання повідомлення у визначені строки є підставою для визнання ухвалених Зборами рішень таким, що не підлягають розгляду виконавчим комітетом та/або селищною радою,  такими, що не мають юридичних наслідків.

5. Секретар ради реєструє повідомлення у встановленому порядку як вхідний документ ради та робить відмітку із зазначенням дати та реєстраційного номера на другому примірнику чи копії повідомлення, які зберігаються у Ініціатора.

6. Впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації повідомлення секретар ради  організовує зустріч Ініціатора з селищним головою або його заступником відповідно до розподілу повноважень для розгляду питання, щодо якого ініціюється скликання Зборів, на предмет його вирішення радою відповідно до власної компетенції до скликання зборів або в інший, узгоджений з Ініціатором строк.

7. Якщо така зустріч не організовувалася чи не відбулася з причин, що не залежать від Ініціатора або якщо в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення з питання/питань, що запропоновані для розгляду на зборах,  Ініціатором зборів проводиться підготовка зборів в порядку згідно ст. 20 Статуту.

Стаття 20. Підготовка зборів

1. Оголошення про проведення Зборів розміщуються на інформаційному стенді та сайті селищної ради, в інших місцях розміщення інформації з врахуванням виду зборів, не менш як за сім днів до дати проведення зборів.

2. Секретар селищної ради відповідає за організаційне, матеріальне та технічне забезпечення підготовки та проведення Зборів, а також за запрошення на Збори осіб, визначених відповідно до ч. 4 цієї статті.

3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування сприяють проведенню Зборів та надають Ініціатору, за його клопотанням, необхідну для Зборів інформацію.

4. Ініціатор у процесі підготовки Зборів подає секретареві ради пропозиції щодо необхідності присутності на Зборах посадових осіб органів місцевого самоврядування, керівників/фахівців підрозділів виконкому ради, депутатів ради, представників підприємств чи організацій, а також готує доповіді й співдоповіді, здійснює іншу підготовчу роботу.

Стаття 21. Повноваження і порядок проведення Зборів

1 . Збори мають право обговорювати та розглядати будь-які питання місцевого значення, віднесені до компетенції територіальної громади та її органів, а також щодо питань самоорганізації членів територіальної громади, проведення громадських робіт,  вирішення конкретних проблем громади чи окремої територіальної одиниці, визначеної цим Статутом.

2. Перед проведенням Зборів складають реєстр учасників, де зазначають їхні прізвище, ім’я по батькові, домашню адресу.

2. Збори вважаються легітимними, якщо на них зареєструвалося не менш як 50 % від кількості представників, визначених відповідно до ч. 2 статті 16 Статуту.

3. Для ведення Зборів із числа учасників простою більшістю голосів обирають голову і секретаря Зборів. Головою Зборів не може бути селищний голова або секретар ради.

4. Після обрання голови та секретаря Зборів затверджується порядок денний і регламент (порядок роботи) Зборів, у якому обов’язково передбачаються доповіді представників Ініціатора та ради чи її виконавчого комітету, якщо питання стосується діяльності в сфері повноважень органу місцевого самоврядування.

5. Не допускається розгляд Зборами та прийняття рішень із питань, не внесених до порядку денного Ініціатором і про які не було повідомлено мешканців та учасників Зборів у порядку, визначеному цим Статутом.

6. Голова Зборів з врахуванням регламенту Зборів:

1) оголошує питання, які вносяться на розгляд Зборів;

2) веде Збори та підтримує на них належну дисципліну й порядок;

3) надає слово для виступів та підбиває підсумки голосування. За необхідності для підрахунку голосів створюється лічильна комісія.

7. Якщо голова Зборів зловживає своїм правом головуючого, то Збори можуть висловити йому недовіру й обрати нового голову Зборів.

8. Секретар Зборів веде протокол Зборів та підписує його разом з головою Зборів.

9. Органи й посадові особи місцевого самоврядування мають право виступати за власною ініціативою із співдоповідями з питань, що обговорюються на Зборах.

10. Результати Зборів оформлюються протоколом Зборів, що має містити дані про дату й місце проведення Зборів,  Ініціатора (персональний склад), учасників зборів та запрошених осіб, про перебіг Зборів, результати голосування та прийняті рішення, іншу інформацію, що стосується Зборів. Реєстраційний лист учасників Зборів додається до протоколу Зборів.

11. Протокол оформляється у двох примірниках. Один примірник протоколу Зборів разом із реєстраційним листом учасників Зборів передається на зберігання секретареві ради, другий примірник протоколу залишається у Ініціатора.

12. Секретар ради у триденний термін оприлюднює протокол Зборів шляхом розміщення його засвідчених копій на інформаційному стенді селищної ради та у місці проведення Зборів, а також на офіційному сайті ради.

Стаття 22. Рішення Зборів

1. Рішення Зборів приймається більшістю голосів учасників Зборів шляхом відкритого або таємного голосування. Спосіб голосування визначається Зборами.

2. Думка меншості учасників Зборів обов’язково заноситься до протоколу Зборів.

3. Рішення Зборів підписується головою та секретарем Зборів.

4. Рішення Зборів секретар ради або Ініціатор Зборів оприлюднюють у засобах масової інформації або іншим способом з метою ознайомлення громадськості.

5. Якщо рішення стосуються самоорганізації, самооподаткування, громадських робіт, тощо, то в самому рішенні визначається порядок його реалізації.

6. Контроль за врахуванням рішень Зборів органами і посадовими особами місцевого самоврядування покладається на селищного голову та Ініціатора Зборів.

Стаття 23. Реалізація рішень Зборів

1. Рішення Зборів, що стосуються повноважень органів місцевого самоврядування розглядаються органами та посадовими особами місцевого самоврядування відповідно до власної компетенції.

2. Органи й посадові особи місцевого самоврядування враховують у своїй діяльності рішення Зборів.

3. Якщо орган чи посадова особа місцевого самоврядування не вважають за можливе врахувати рішення Зборів, то повинні повідомити про це вмотивованою письмовою заявою селищного голову, раду та Ініціатора.

4. На заходи, де розглядаються питання про врахування рішень Зборів органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, мають бути запрошені представники Ініціатора.

5. Рішення зборів, що стосуються інших питань, реалізуються відповідно до порядку, визначеного самим рішенням і виконуються членами територіальної громади чи жителями відповідної територіальної одиниці добровільно.

Стаття 24 . Громадські роботи

1. Громадські роботи - спільна робота членів територіальної громади в інтересах усієї територіальної громади, або її частини направлена в першу чергу на покращення загального благоустрою, підтримки чистоти та належного санітарного стану територій, ремонту та впорядкуванню об’єктів та територій, що віднесені до пам’яток природи, історії та культури громади.

2. Громадські роботи здійснюються у формі толок, праці окремих волонтерських груп мешканців територіальної громади.

3. Громадські роботи проводяться на засадах добровільності, безоплатності у неробочі, святкові дні або в інші дні тижня виходячи із можливостей волонтерів у визначений ініціаторами час.

4. Ініціювання громадських робіт у формі толоки в інтересах усієї громади чи окремих її частин здійснюється через реалізацію права на збори громадян за місцем проживання у порядку визначеному цим Статутом.

5. Ініціювання громадських робіт здійснюється через подання селищному голові заяви про такі роботи, де вказується об’єкт робіт, перелік робіт, часові рамки та додається список осіб, що братимуть участь у цих роботах, а також перелік необхідного обладнання чи іншої допомоги, яка потрібна для виконання робіт з боку селищної ради.

Стаття 25. Підготовка та проведення громадських робіт

1. Заява щодо прийнятого рішення про проведення громадських робіт подається селищному голові не пізніше, як за 7 днів до дати проведення таких робіт.

2. У заяві вказується: уповноважена особа від ініціаторів, територія проведення громадських робіт або об’єкт робіт, приблизний перелік робіт, приблизна кількість учасників, а також перелік необхідного обладнання чи іншої допомоги, яка потрібна для виконання робіт з боку селищної ради.

3. Селищний голова забезпечує перевірку поданої заяви та визначає доцільність, безпечність таких робіт та приймає рішення щодо допомоги у їх проведенні чи пропонує ініціаторам відмовитись від таких робіт з поясненням причин або внести необхідні зміни у їх обсяг, територію, тощо.

4. За умови підтримки ініціативи про проведення громадських робіт селищний голова організовує поширення повідомлення про такі роботи та визначає можливі обсяги допомоги у проведенні таких робіт з боку органів місцевого самоврядування територіальної громади, комунальних підприємств та установ, визначає працівника виконавчого комітету відповідального за безпечне проведення таких робіт.

5. Фінансові витрати, пов’язані з підготовкою та проведенням громадських робіт, здійснюються з місцевого бюджету, або з інших джерел, не заборонених законодавством.

3.2.         Громадські слухання.

Стаття 26. Громадські слухання

1.  Громадські слухання - це зустрічі членів територіальної громади з депутатами та посадовими особами селищної ради з метою ознайомлення мешканців з позицією місцевої влади з будь-яких питань місцевого самоврядування, звітування посадових осіб перед громадою щодо своєї діяльності, надання посадовим особам пропозицій і зауважень з цих питань,  оцінки діяльності органів та посадових осіб селищної ради.

2. Участь депутатів, старост і посадових осіб селищної ради та її виконкому в громадських слуханнях із питань, що належать до їх відання, є обов’язковою.

3. Слухання провадяться на засадах добровільності, гласності, відкритості, свободи висловлювань з дотриманням громадського порядку та взаємоповаги.

4. Участь у ініціюванні та проведенні громадських слухань може брати будь-який дієздатний член територіальної громади, який має право голосу на місцевих виборах.

5. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду селищною радою та її виконавчим комітетом і мають для них рекомендаційний характер.

6. Громадські слухання не можуть провадитися з:

-  питань, не віднесених до компетенції місцевого самоврядування;

-  питань загальнодержавного значення та ініціатив, що носять політичний характер;

-  питань, що суперечать чинному законодавству.

7. Громадські слухання не можуть провадитися менш як за два місяці до проведення виборів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

8. Наступні громадські слухання з одного й того ж питання на тій самій території провадяться не раніше як через шість місяців після провадження попередніх.

9. Громадські слухання щодо звітів діяльності органів місцевого самоврядування громади провадяться не рідше одного разу на рік.

10. Громадські слухання провадяться щодо питань, які стосуються членів усієї територіальної громади, мешканців окремих населених пунктів територіальної громади,  мешканців окремих житлових масивів чи вулиць населених пунктів.

11.  Порядок ініціювання, підготовки, проведення та оформлення рішень за результатами громадських слухань аналогічні до порядку визначеного даним статутом для зборів громадян за місцем проживання, за винятком тих положень, які стосуються тільки зборів з врахуванням  особливостей зазначених у цьому розділі.

Глава 3.3. Місцеві ініціативи

Стаття 27. Місцеві ініціативи

1. Місцевою ініціативою є право територіальної громади безпосередньо внести на розгляд селищної ради проект рішення з будь-якого питання, що належить до компетенції селищної ради чи її виконавчого комітету.

2. Не можуть бути предметом місцевої ініціативи:

- питання, що не належать до компетенції ради чи виконкому;

- питання, заборонені законом для винесення на місцевий референдум;

- питання, які зачіпають інтереси територій поза межами юрисдикції селищної ради.

Стаття 28. Внесення місцевої ініціативи

1. Місцеві ініціативи реалізуються через ініціативні групи, які створюються у складі не менш як 10 дієздатних членів територіальної громади, що мають право голосу на місцевих виборах.

2. Ініціативна група легалізується шляхом подання до ради заяви про місцеву ініціативу (далі - заява), написаної у довільній формі. До заяви додаються:

- протокол установчих зборів ініціативної групи із зазначенням прізвищ обраного голови, заступника голови та секретаря ініціативної групи, контактного телефону та адреси для листування;

- список усіх членів ініціативної групи із зазначенням їх прізвищ, імен, по-батькові, домашніми адресами та з їх особистими підписами;

- проект рішення ради з питання, що є предметом місцевої ініціативи, підготовлений у відповідності з вимогами регламенту ради, разом із необхідними додатками, які є його невід’ємною частиною.

3. Невідповідність проекту рішення вимогам регламенту ради не може бути підставою для відхилення заяви за наявності всіх документів, зазначених у п.п. 1, 2 частини першої цієї статті.

4. Секретар ради провадить необхідні консультації з представниками ініціативної групи та сприяє належному оформленню заяви і приведенню проекту рішення ради у відповідність до вимог регламенту ради.

Стаття 29. Попередній розгляд місцевої ініціативи

1. Проект рішення ради, поданий ініціативною групою, як місцева ініціатива передається секретарем ради на попередній розгляд комісією (комісіями) ради, відповідно до їх компетенції.

Проект рішення виконавчого комітету, поданий ініціативною групою, як місцева ініціатива передається секретарем ради на розгляд селищного голови з метою попереднього рацювання відповідними посадовими особами чи службами.

2. До консультацій на будь-якому етапі розгляду ініціативи на вимогу ініціативної групи можуть бути залучені сторонні фахівці, оплата праці яких здійснюється за рахунок ініціативної групи, якщо їх залучає ініціативна група або за рахунок селищної ради, якщо фахівців залучає орган місцевого самоврядування чи виконавчий комітет.

3. Протягом не більше двох місяців з дня подання заяви рада чи виконавчий комітет  може:

3.1. Розглянути та прийняти на своєму засіданні рішення, яким повністю задовольняються вимоги, що є предметом місцевої ініціативи. У такому разі діяльність ініціативної групи припиняється з моменту набуття чинності зазначеним рішенням ради.

3.2. Провести консультації з ініціативною групою та прийняти узгоджене рішення по суті місцевої ініціативи. Якщо узгодженого формулювання виробити не вдалося, рада чи виконавчий комітет повинна самостійно на власний розсуд сформулювати та ухвалити рішення з питання, що є предметом місцевої ініціативи, в тому числі у випадку відхилення місцевої ініціативи.

4. Якщо ініціативну групу не вдовольняє рішення, прийняте радою чи виконавчим комітетом у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, або якщо рада не прийняла рішення по суті місцевої ініціативи у строк зазначений у п. 3 цієї статті, ініціативна група впродовж перших десяти днів третього місяця з дня подання заяви повідомляє раду про початок збирання підписів на підтримку місцевої ініціативи. У іншому разі діяльність ініціативної групи вважається припиненою, а процедура розгляду місцевою ініціативи - завершеною.

5. Ініціативна група може на будь-якому етапі розгляду місцевої ініціативи прийняти рішення про саморозпуск, що є підставою для припинення процедури розгляду ініціативи.

Стаття 30. Підтримка громадою проекту місцевої ініціативи

1. Збір підписів на підтримку місцевої ініціативи здійснюється ініціативною групою у підписних листах встановленої форми (Додаток «Підписний лист на підтримку місцевої ініціативи»).

2. Для внесення місцевої ініціативи на повторний розгляд ради ініціативна група має зібрати підтримку не менше 300 членів територіальної громади.

3. Оригінали підписних листів повинні бути передані до ради до закінчення третього місяця з дня подання заяви.

4. Усі видатки, пов’язані із збиранням підписів, покладаються на ініціативну групу.

5. Протягом десяти перших днів четвертого місяця з дня подання заяви секретар ради провадить перевірку підписних листів і, у разі їхньої відповідності вимогам частини 2 цієї статті, скликає позачергову спеціальну сесію ради (далі - сесія)чи виконавчого комітету або включає розгляд місцевої ініціативи до порядку денного чергової сесії ради чи виконкому в межах строку визначеного п. 1 ст. 29 Статуту.

Стаття 31. Розгляд проекту місцевої ініціативи селищною радою

1. Сесія чи засідання виконкому з розгляду місцевої ініціативи має відбутися не пізніш останнього дня четвертого  місяця з дня подання заяви про цю ініціативу.

2. Не пізніш як за десять днів до сесії чи засідання виконкому теритріальна громада повідомляється про час і місце її проведення та про суть місцевої ініціативи (у формулюванні ініціативної групи) шляхом оголошення в доступних для членів територіальної громади місцях або в інший прийнятний спосіб.

3. Ініціативна група має право самостійно поширювати матеріали про суть місцевої ініціативи та хід її розгляду.

4. Засідання сесії ради чи виконавчого комітету, на якому розглядається питання, внесене шляхом місцевої ініціативи, проводиться у відкритому режимі, із забезпеченням можливості участі у цьому засіданні всіх членів ініціативної групи на умовах, які передбачені регламентом ради для депутатів ради.

5. З основною доповіддю по суті місцевої ініціативи виступає уповноважений ініціативною групою представник.

6. Рішення ради чи виконкому з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи, приймаються поіменним голосуванням.

7. Результати голосування з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи, засвідчені у встановленому порядку, у трьохденний термін надаються секретарем ради голові ініціативної групи на його письмову вимогу.

8. Рішення ради чи виконавчого комітету з питань, внесених шляхом місцевої ініціативи, оприлюднюється  радою шляхом оголошення в доступних для членів територіальної громади місцях або в інший прийнятний спосіб.

9. Нова місцева ініціатива з питання, що вже було предметом розгляду селищною радою чи її виконавчим комітетом, може бути внесена на розгляд ради чи виконкому відповідно до їх компетенції не раніш як через рік з моменту завершення процедури розгляду  попередньої ініціативи.

10. У випадку винесення рішення ради чи виконкому по суті місцевої ініціативи з порушенням чинного законодавства України, ініціативна група може оскаржити його в  порядку, визначеному законодавством України.

Глава 3.4. Електронна петиція

Стаття 32.  Електронна петиція

1.      Електронна петиція – форма колективного звернення членів територіальної громади до голови ради з пропозицією розглянути та вирішити певне питання, що належить до  компетенції місцевого самоврядування.

2.      Подання електронної петиції здійснюється через інтернет-ресурс громади.

3.      Ініціатор подання електронної петиції формулює її зміст, вказує свої прізвище, ім‘я, по-батькові, дату та рік народження, адресу проживання, телефон та адресу електронної пошти.

4.      Відповідальний за адміністрування сайту громади, протягом не більше двох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян» та частині 3 статті 30 цього Статуту і розміщує її на сайті у відповідному розділі.

5.      У разі не відповідності електронної петиції вимогам зазначеним у ч. 4 цієї статті про це повідомляється ініціатору петиції з посиланням на норми, яким не відповідає петиція.

Стаття 33. Підтримка електронної петиції

1.      Електронна петиція вважається підтриманою за умови, коли її підтримали своїми підписами на сайті громади не менше 300 осіб протягом одного календарного місяця від дати розміщення петиції на сайті.

2.      У разі виконання умов частини 1 цієї статті, відповідальний за адміністрування сайту, передає петицію голові ради для розгляду. Повідомлення про початок розгляду електронної петиції розміщується на сайті не пізніше двох днів після завершення збору підписів.

3.      У разі, якщо петиція не зібрала необхідної підтримки членів громади у встановлений термін, вона знімається із сайту громади і передається до голови ради, як звернення громадян для розгляду в загальному порядку.

Стаття 34. Розгляд електронної петиції

            1. Голова ради організовує підготовку проекту рішення або обгрунтовану відмову у вирішенні поставлених у електронній петиції питань для їх розгляду на засіданні виконкому чи селищної ради відповідно до встановлених регламентом процедур.

            2.Розгляд проекту рішення щодо електронної петиції відбувається відкрито. На засідання виконкому чи ради громади де розглядається таке рішення запрошують ініціатора електронної петиції чи його представника.

            3. Прийняте за результатом розгляду електронної петиції рішення оприлюднюється на сайті громади.

Глава 3.5. Органи самоорганізації населення

Стаття 35. Органи самоорганізації населення

1. Органами самоорганізації населення у територіальній громаді визнаються представницькі органи, що обрані жителями громади відповідно до закону та цього статуту.

2. Систему органів самоорганізації населення територіальної громади складають:

1) комітет самоорганізації села;

2) комітет самоорганізації житлового масиву;

3) квартальні комітети

4) вуличні комітети;

5)будинкові комітети в будинках багатоповерхової забудови.

Стаття 36. Створення органу самоорганізації населення

1. Ініціатива створення органу самоорганізації населення належить жителям громади,  які реалізують її в порядку визначеному законом «Про органи самоорганізації населення».

2. Селищна рада може прийняти типове положення про органи самоорганізації населення у територіальній громаді та визначити порядок делегування повноважень та надання підтримки діяльності таких органів.

Стаття 37. Діяльність органів самоорганізації населення

1. Органи самоорганізації населення вирішують питання, віднесені до їх повноважень законом та рішенням селищної ради і не замінюють собою органи місцевого самоврядування громади.

2. Органи самоорганізації населення здійснюють контроль санітарного стану на своїй території, нагляд за наданням послуг із вивезення сміття, благоустрою території, вирішення дрібних побутових питань своїх членів.

3. Органи місцевого самоврядування територіальної громади сприяють діяльності органів самоорганізації населення.

РОЗДІЛ 4. РЕСУРСИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ТА ПОРЯДОК ЇХ ВИКОРИСТАННЯ.

Стаття 38. Ресурси територіальної громади та загальні принципи їх використання

1. До ресурсів територіальної громади належать:

1) природні ресурси: земельні, водні ресурси, надра;

2) нерухоме майно, що є у власності територіальної громади чи розміщене на її території;

3) інтелектуальна власність, інше майно, що є у власності чи розпорядженні територіальної громади;

4) трудові ресурси;

5) фінансові ресурси, у тому числі кошти місцевого бюджету.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані бережливо ставитись до використання ресурсів громади, використовувати їх максимально ефективно, зберігаючи можливості використання основних ресурсів майбутніми поколіннями.

3. Право на розпорядження ресурсами громади належить селищній раді, а у випадках і порядку, визначених законом - її виконавчому комітету.

4. Селищна рада може прийняти рішення про визначення об’єктів, що належать до надбання громади, такими, що не підлягають відчуженню.

5. Селищний голова, на першій сесії у новому календарному році інформує депутатів місцевої ради про результати управління ресурсами громади у минулому році та оприлюднює перелік об’єктів, що були відчужені чи набуті громадою за цей період.

Стаття 39. Основні засади управління об’єктами комунальної власності.

1. Управління об’єктами комунальної власності здійснюється виконавчими органами ради.

2. Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи дбають за збереження та примноження комунального майна та його ефективне використання в інтересах громади.

3. Передача об’єктів комунальної власності в оренду здійснюється, як правило на конкурсних засадах та відповідно до пріоритетів розвитку громади, визначених стратегічними планувальними документами.

Стаття 40. Комунальні підприємства

1. Для забезпечення жителів територіальної громади необхідними послугами, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування, селищною радою можуть створюватись на основі комунального майна та фінансових ресурсів громади комунальні підприємства (комунальне підприємство).

2. Створенню комунального підприємства передує детальне вивчення ринку послуг, оцінка витрат бюджетних ресурсів та можливих інших варіантів вирішення питання надання послуг населенню.

3. Коли у сфері діяльності комунального підприємства (підприємств) не можливо забезпечити якісне та доступне надання послуг населенню або економічно  невигідно чи недоцільно надавати певні види послуг, надання таких послуг здійснюється шляхом укладення договорів з іншими суб’єктами господарювання незалежно від форми власності.

Стаття 41. Підтримка соціально-орієнтованого підприємництва

1. Територіальна громада визнає значимість підприємництва для розвитку  громади і створює для цього належні умови.

2. За рішенням селищної ради можуть встановлюватись , визначені законом, пільги та заохочення для підприємництва, діяльність якого співпадає із стратегічними планувальними документами громади чи яке має соціально-орієнтований характер.

3. Перегляд ставок та видів місцевих податків, що діють у громаді, а так само ставок орендної плати проводиться не рідше одного разу на рік і вводиться в дію не раніше, як з наступного бюджетного року від дати прийняття такого рішення.

4. Проекти рішень ради, що стосуються встановлення, зміни місцевих податків та зборів, орендної плати за використання земель чи комунального майна підлягають їх обов’язковому оприлюдненню відповідно до Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та обговоренню у комісіях ради із залученням до обговорення асоціацій підприємців, громадських організацій, активістів громади.

Стаття 42. Стратегія розвитку громади

1. Селищна рада організовує розроблення, обговорення та  приймає стратегію розвитку громади на довгостроковий, не менше 10 років, період.

2. При розробленні стратегії розвитку громади обов’язково передбачається положення щодо ощадливого та ефективного використання ресурсів територіальної громади.

3. Розроблення стратегії розвитку здійснюється відкрито за участі науковців, підприємців, активістів громади, громадських та інших неприбуткових організацій. 

4. Проект стратегії розвитку територіальної громади перед його винесенням на розгляд селищної ради проходить обов’язкову процедуру обговорення на громадських слуханнях, що ініціюються відповідно до цього статуту селищним головою чи іншими суб’єктами місцевого самоврядування або громадським активом.

5. Стратегія розвитку громади готується таким чином аби забезпечити збалансований розвиток усіх поселень громади, економічне зростання територіальної громади, збереження навколишнього природного середовища, історичних та культурних цінностей, що належать територіальній громаді.

Стаття 43 . Містобудівна документація

1. З метою реалізації стратегії розвитку територіальної громади, планування територіального та економічного розвитку у територіальній громаді затверджуються містобудівна документація, визначена законодавством України.

2. Головним просторовим планувальним документом територіальної громади є схема планування території громади та генеральні чи детальні плани забудови населених пунктів.

3. Відповідно до схеми планування території громади, по мірі потреби розробляються детальні плани забудови, інші містобудівні документи для окремих територіальних одиниць громади.

4. Проект схеми планування території громади (генерального плану, проектів інших містобудівних документів), перед їх затвердженням селищною радою проходять обов’язкове громадське обговорення за процедурами, визначеними законодавством та цим статутом.

5. Містобудівна документація є відкритою для громадян. Виконавчий орган селищної ради забезпечує доступ жителів територіальної громади до містобудівної документації.

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА НАДБАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 44. Надбання громади

1. До надбання територіальної громади, яке перебуває під опікою громади та її органів місцевого самоврядування належать об’єкти природи, історичної та культурної спадщини.

Перелік об’єктів природи, архітектури, історичної та культурної спадщини включається до короткого опису населених пунктів, що входять в територіальну громаду, який є додатком до цього статуту.

2. Історичні будівлі, природний ландшафт та сучасна архітектура визначають неповторний образ та характер поселень територіальної громади, впливають на формування місцевого патріотизму, мають важливе культурне значення для виховання дітей та молоді.

3. Територіальна громада та її органи місцевого самоврядування зобов’язані зберігати для майбутніх поколінь об’єкти надбання громади, визнані такими відповідно до вимог українського законодавства та цього Статуту.

4. Територіальна громада прагне до збереження самобутності спільнот об’єднаної громади, що історично склалися, а також історичних найменувань об’єктів та територіальних одиниць в межах громади.

5. Органи місцевого самоврядування територіальної громади піклуються про задоволення національно - культурних потреб всіх етнічних груп, що проживають у громаді.

Стаття 45. Визначення природних територій та об’єктів, що належать до надбання громади

1.  Селищна рада за власною ініціативою чи за ініціативою членів територіальної громади у порядку визначеному цим статутом може прийняти рішення про віднесення до категорії надбання громади тих чи інших природних об’єктів та території, що розміщені в межах поселень чи за їх межами.

2. На плані території громади визначаються межі території об’єктів природи, що віднесені до надбання громади.

Стаття 46. Захист історичної та культурної спадщини громади

1. Пам’ятки історичної та культурної спадщини громади, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України охороняються та використовуються відповідно до закону.

2. Пам’ятки історичної та культурної спадщини віднесені до надбання громади відповідно до цього статуту обліковуються виконавчим органом ради, який веде реєстр пам’яток, виготовляє відповідні знаки та забезпечує дотримання режиму їх використання.

3. Селищна рада за власною ініціативою чи за ініціативою членів територіальної громади у порядку визначеному цим статутом може прийняти рішення про віднесення до категорії надбання громади тих чи інших об’єктів культурної спадщини, що розміщені в межах поселень чи за їх межами.

Стаття 47 . Користування об’єктами віднесеними до надбання громади

1. Для задоволення своїх культурних, духовних та освітніх потреб члени територіальної громади користуються об’єктами віднесеними до надбання громади.

2. Обов’язком членів територіальної громади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих в межах території громади, є збереження цих об’єктів, їх охорона від руйнації, пошкодження та неправильного використання.

3. При передачі об’єктів, що належать до надбання громади у власність чи оренду фізичним або юридичним особам, обов’язковим є включення до договору купівлі-продажу чи оренди спеціальних положень, які визначають особливий порядок користування такими об’єктами, а для особливо цінних об’єктів, складається охоронний договір.

4. Охоронний договір передбачає забезпечення новим власником (користувачем):

1) дотримання режимів утримання і використання пам’ятки;

2) своєчасного виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження території пам’ятки, інших визначених чинним законодавством та цим Статутом пам’яткоохоронних заходів;

3) правил доступу до об’єкту жителів територіальної громади;

4) періодичного доступу представників виконавчого органу селищної ради до  об’єкту з метою  обстеження та перевірки дотримання вимог охоронного договору;

5) повідомлення про нововиявлені об’єкти культурної спадщини, в тому числі рухомі предмети у межах території об’єкту;

6) негайного інформування виконавчого органу селищної ради про обставини, які загрожують збереженню об’єкта.

5. Не виконання умов охоронного договору є підставою для визнання договору про відчуження об’єкта чи передачі його в користування не дійсним.

Стаття 48 . Особливості планування територій з об’єктами, що віднесені до надбання громади

1. При плануванні і забудові територій де розміщуються об’єкти, віднесені до надбання громади, має бути забезпечено збереження цих об’єктів, забезпечення доступу до них та мінімізовано негативний вплив на об’єкти з боку нового будівництва.

2. При підготовці містобудівних документів(генерального плану, детальної схеми планування забудови) обов’язковим є всебічне вивчення можливих впливів нової забудови на збереження об’єктів надбання громади та публічне обговорення цих містобудівних документів за участі мешканців громади на громадських слуханнях.

Стаття 49. Популяризація надбання територіальної громади

1. Перелік об’єктів, що віднесення до надбання територіальної громади є доступним для мешканців громади і розміщується на сайті територіальної громади.

2. Заклади освіти, що розміщені на території громади, забезпечують вивчення історії громади, народних переказів, історичних, культурних та інших джерел щодо об’єктів надбання громади.

3. Органи місцевого самоврядування сприяють поширенню інформації про надбання громади у засобах масової інформації, в мережі інтернету, можуть нагороджувати знаками пошани тих, хто найбільше доклав зусиль у пропаганді збереження надбання громади, сприяв виявленню нових об’єктів чи глибокому дослідженню відомих.

РОЗДІЛ 6. СИМВОЛІКА ГРОМАДИ.

Стаття 50. Символіка громади

1. Символіка громади складається з герба громади,  прапора(хоругви) громади, гасла громади.

2. Символіка громади використовується разом із державною символікою і є обов’язковою для застосування органами місцевого самоврядування та посадовими особами під час проведення офіційних заходів, урочистих та святкових подій у громаді.

3. Символіка підлягає реєстрації відповідно до чинного законодавства.

4. Символіка територіальної громади затверджується селищною радою після обговорення на громадських слуханнях проведених відповідно до вимог цього статуту.

5. Порядок використання символіки громади іншими суб’єктами визначається окремим рішенням селищної ради.

Стаття 51. Герб громади

1.      Опис герба.

Стаття 52. Прапор/хоругва громади.

1. Прапором/хоругвою громади є (опис прапора)

Стаття 53. Гасло громади

1. Гаслом громади є «______!»

Стаття 54. Символіка поселень

1.Поселення, які входять до складу громади можуть мати свої власну символіку.

2.Затвердження символіки поселення здійснюється селищною радою за поданням старости села, після обговорення на громадських слуханнях проведених у поселенні відповідно до вимог цього статуту.

Стаття 55. Знаки пошани громади

1. У територіальній громаді встановлюються такі знаки пошани/відзнаки:

1) надання звання - почесний громадянин _____ громади;

2) нагородження Почесною грамотою селищного голови.

2. Селищна рада може встановлювати інші відзнаки за особливі заслуги перед територіальною громадою.

Стаття 56. Почесний громадянин громади

1. Звання - «Почесний громадянин Гніздичівської об’єднаної територіальної громади» надається рішенням селищної ради членам територіальної громади, іншим особам,  які внесли значний внесок у її розвиток, сприяли вирішенню складних проблем в інтересах усієї громади.

2. Надання звання супроводжується врученням спеціального посвідчення «Почесний громадянин Гніздичівської об’єднаної територіальної громади».

РОЗДІЛ 7. НАБУТТЯ ЧИННОСТІ СТАТУТУ ТА ВНЕСЕННЯ ДО НЬОГО ЗМІН

Стаття 57. Набуття чинності статуту

1. Статут затверджується селищною радою після його попереднього обговорення в громаді та набуває чинності з моменту державної реєстрації відповідно до закону.

2. Статут є вільним для ознайомлення та копіювання будь-якими фізичними та юридичними особами.

3. Оригінальний примірник статуту зберігається селищним головою.

Стаття 58. Внесення змін до статуту

1. Внесення змін до статуту здійснюється селищною радою за ініціативою не менш як однієї третини депутатів від складу ради або за результатами місцевої ініціативи, реалізованої відповідно до вимог цього статуту.

2. Про включення до порядку денного сесії ради питання про внесення змін до статуту за ініціативою депутатів ради повідомляється жителям громади шляхом розміщення оголошень в приміщенні ради та у найбільш відвідуваних місцях поселень не пізніше, як за один місяць до його розгляду.

3. Протягом місяця від дати оголошення жителі громади можуть обговорювати ці зміни, вносити до них свої пропозиції  відповідно до процедур, визначених цим статутом.

4. Рішення про внесення змін до Статуту, прийняття його в новій редакції, скасування статуту ухвалюється селищною радою відповідно до Регламенту ради та закону «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стаття 59. Тлумачення статуту

1. Тлумачення статуту здійснюється селищною радою шляхом прийняття відповідного  рішення.

2. Підготовка проекту рішення про тлумачення норм статуту здійснюється постійною комісією селищної ради з питань регламенту,  депутатської   діяльності, законності і правопорядку із залученням до підготовки рішення фахівців у галузі права чи експертів.

РОЗДІЛ 8. ДОДАТКИ.

ДОДАТОК 1.

Карта територіальної громади 

ДОДАТОК 2.

Короткий опис населених пунктів, що входять до складу територіальної громади

Гніздичів неповторне селище галицького краю України.

Селище розкинулось на межі горбистої Подільської височини і плоскої улоговини Передкарпаття, а саме на Стрийсько-Жидачівській низовині, на берегах р.Стрий – найбільшої притоки Дністра.

Гніздичів – селище з давніми  традиціями та історією. Одна з ранніх письмових згадок про село відноситься до 1462р. В латинській транскрипції його назва була записана Гніздичовче.

Протягом століть селище перебувало в умовах польського і австрійського панування, потерпало від безперервних турецько-польських війн.

З початком Другої світової війни розпочалась радянізація краю, а далі – німецька окупація. Це були трагічні  сторінки історії українського народу: українсько-радянське, українсько-польське і українсько-німецьке протистояння. Тому частина наших односельчан поповнила ряди ОУН-УПА і вступила у нерівну боротьбу з енкаведистами, інша частина була мобілізована до лав радянської армії.

Роки відбудови (д.п.1940 – п.1950рр.) повернули в село націоналізацію, колективізацію і комуністичну ідеологію. Народ змушений був поступово пристосовуватись до радянського способу життя.

З початком національного відродження  (1989р.) гніздичівці активно включились в боротьбу за незалежну, соборну Україну. Вони стали учасниками і Помаранчевої революції і революції Гідності і воїнами АТО (російсько-української війни).

 У Гніздичеві консолідуючою силою громади була церква Косми і Дам’яна, історія якої сягає до середини XVIIIст. 14 липня 2002р. відбулось освячення нового собору, побудованого парафіянами впродовж 13-ти років.

Ще однією духовною скарбницею Гніздичева є Кохавно. Його історія розпочинається від появи у XVIIст. чудотворного образу Матері Божої. У 1868р. розпочалась будова нової церкви романського стилю, до якої і буде урочисто перенесено чудотворний образ. Церкву зруйнувала радянська влада. З виходом УГКЦ з підпілля новими господарями Кохавинської святині стали оо. Редемптористи, а церква отримала нове ім’я на честь Покрову Пресвятої Богородиці. Монастир св. Герарда в Кохавино має статус новіціятського дому Львівської Провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя, в якому виховується покоління молодих редемптористів-місіонерів.

Покрівці. Назва села походить від свята Покрови.

Про скасування панщини свідчать поставлений хрест у 1848 році, який зберігся біля старої церкви.

Першу школу було відкрито в селі ще у 1864 році. Тоді це була початкова школа.

В центрі села стоїть школа, яка була збудована у 1972 році.

Гордість Покрівець - Ігор Федорович Кушплер (* 1 січня 1949 — 23 квітня 2012,  Польща[2]) — український оперний співак (баритон). Соліст Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької. Народний артист України.

За його ініціативи 12 липня 1993року в селі Покрівці відбулося музично-мистецьке свято “На берегах Стрия “.

Біля села проходить з 1889р. залізнична лінія Ходорів-Стрий. А через  село пролягає автомобільна траса, що сполучає Стрий і Жидачів. Через територію села проходить магістральний нафтопровід «Дружба.

Сьогодні жителі села Покрівці не залишаються осторонь подій , яківідбуваються в нашій державі. Вони допомагають армії, родинамвійськовослужбовців, вимушеним переселенцям. Всі віруючі моляться про мир в Україні, про зупинення кровопролиття, про перемогу правди і справедливості, про захисників України, які заради нас віддають своє життя. Всі сподіваються,що з Божою допомогою мир, порозуміння та процвітання п овернуться на українську землю.З українською гостинністю ми, покрівчани, радо приймаємо гостей ісподіваємось, що вони полюблять наш край швидкоплинної річки Стрий, край, що здавна славиться людьми, які своєю мудрістю та працелюбністю вносять належний вклад у розбудову Української держави.

Руда. Місцевість де розташована Руда, очевидно була заселена з давніх давен Сама назва Руда походить від того, що в цих місцях у давні часи Київської Русі добували болотяну руду. якої тут же витоплювали залізо.

Галицький історик А. С.Петрушевич у своєму "Літописі»  під 1615 роком зазначав, що власник Руди Стaнiслав Данилович  мав сина Івана, який збудував костьоли в Кохавині та Станіслачику.

Від 1660 року містечко Руда перейшло в руки Івана Виговського, того самого, що спочатку був генеральним писарем у гетьмана Б. Хмельницького, а з 1657 року по 1659 рік виконував обов'язки гетьмана України.

В акті візитації церкви Різдва Пречистої Діви Марії в Руді, складеному 26 вересня 1740 р. зазначено, що вона перебувала вже в досить запущеному стані. Біля неї була дзвіниця з трьома дзвонами та цвинтар огороджений плотом. Було у церкві кілька срібних речей хрест, келих, трибуляр, 4 корони, два намиста з перлин, напрестольне Євангеліє в оправі з срібла та червоного оксамиту. Крім того тут було ще 16 інших книг. У той час Руда значиться у всіх документах як містечко. Під кінець існування Речі Посполитої Руда хилилася до занепаду. 3 1773 р. Руда перестає бути власністю Виговських. Під час пожежі 1780 р. згорiли й міські книги Руди.

Певну соціально-економічну картину міста дає податкова фасія 1773 р. всього в місті був тоді 101 будинок жодної панщини мішани не відробляли лише платили разом 813 зол. чиншу. У місті проживали також 8 жидівських родин. Українців і поляків було порівну. З йосифінської земельної метрики (1787 р.) дізнаємося, що тут був панський двір-замок оточений ровами з водою. Вхід до замку був через міст. Остання згадка про місцевий замок відноситься до 1830 р. У цей час Руда вже згадується як звичайнісіньке село.

21 вересня 1910 р. відбулося відкриття читальнi "Просвiти". Внаслідок операції «Вісла»  1945 р. значна частина жителів с. Руда виїхала і на даний час проживає по всій території Польщі. Натомість частина мешканців Руди – переселені українці з Польщі здебільшого родом  з Сяноцького повіту, с. Теребча.

В даний час в  селі відкрито музей-меморіал гетьману України Івану Виговському - філія Львівської картинної галереї ім.Бориса Возницького. Діє середня школа на 250 учнівських місць, відділення зв'язку, три магазини, ФАП. Народний дiм, бібліотека, встановлено фігуру Божої Матері церква. пам'ятник Січовим Стрільцям, 16 вересня 2007 р. під час першого обласного фестивалю «Козацька пісня злет душі людської»  відбулося відкриття пам'ятника Івану Виговському. Автор пам'ятника -  скульптор Роман Теодорович Романович.

Лівчиці.  Назва села Лівчиці походить від слова “лови”. Десь приблизно у ХVII ст. на місці села були дрімучі ліси, сюди приїздили на полювання знатні особи, графи і так від слова ловчиці і з’явилася назва села. Згадується Лівчиці  в архівних документах датованих 1648 р. 3 1660 року. Село відносилося до Руденського ключа і належало українському гетьману Івану Виговському. Історичною пам’яткою нашого Лівчиць є палац польського графа Старжинського, міністра Франца Йосифа, який був збудований у кінці ХІХ ст. (1895р.) і переданий у спадок графу Каролю Ронуховському .

 Палац являє собою казковий будинок, що має два поверхи і підвальні приміщення Всього в будинку 48 кімнат. Він зберігся до цього часу, але з деякими видозмінами сучасності. Навколо стародавнього палацу — чудовий парк, в якому є рідкісні породи дерев, стародавні дуби, ріні вили ясенів, тюльпанове дерево, платани, кедpи, туя та інші. У парку був став,  вода в який поступала з річки через відведений канал. У ставі плавали лебеді, розводилась риба. Зараз в даному палаці знаходиться школа-інтернат для  неправоспроможних дітей та дітей-сиріт.

1903 – 1906рр.тривало  будівництво церкви. Протягом  1961-1980рр.цервква була закритою.

У даний час на території с. Лівчиці працює дитячий садочок, ФАП. Народний дім «Просвіта», бібліотека.

Лівчицька школа І-ІІ ступеня акредитації, Лівчицька допоміжна школа-інтернат І-ІІ  ступеня кредитації,

Односельчани мають змогу відвідувати храм Перенесення мощей Святого Миколая.

У центрі села знаходиться сільський стадіон на якому тренуються  юні  футболісти, що протягом кількох років є добре підготовленими і  здобувають перемоги у  матчах на першість району, є гравцями професійних футбольних клубів України.

Ганівці.  Старовинне  компактне  село на відстані 1 км від с.Руда.  Історична будівля - дерев'яна церква Покрова Пр. Богородиці 1894.

ДОДАТОК 3.

«Підписний лист на підтримку місцевої ініціативи»»

ПІДПИСНИЙ ЛИСТ

на підтримку місцевої ініціативи

______________________________________________________________________________________________________________________________________________ (назва Проекту Рішення Ради)

№ п/п	Прізвище, ім’я, по батькові	Рік народження	Домашня адреса	Підпис	Дата підписання

Всього підписів у підписному листі: _____ (_________________________________________).

Справжність підписів засвідчую:

Член ініціативної групи ________________ ________________________________

 (підпис) (прізвище та ініціали)

---